Новости

Починав з семи вуликів, нині – 1000: історія пасічника із Козубівки Степана Цицика

20/08/2021

Більше 40 років бджільництвом займається Степан Цицик із Мостівської громади, добре відомий далеко за межами області. Він найбільший пасічник в регіоні – його господарство налічує 1000 вуликів, а це мільйони крилатих трудівниць.

Навчався всьому спочатку від батька, який йому передав знання, а згодом освоював всі тонкощі сам. Цим він поділився із головою району Сергієм Шурабурою та його заступником Іваном Білоконем у День пасічника, який відзначали 19 серпня.

Велика пасіка Степана Цицика поділена на три, дві з яких виїзні, вони розміщенні в лісосмугах між квітучими полями, де збирається солодкий нектар для пахучого меду. Частина розміщена на подвір'ї господарської садиби у селі Козубівка. Для розведення пасічник радить і обирає різні породи бджіл, головне за його словами, щоб господар слідкував за здоров’ям маленьких трудівниць.

«Бджолярство – це не до кінця вивчений окремий світ. І людям дуже багато чому можна повчитися у бджіл», - наголосив Степан Йосипович.

Сміється, розповідаючи, що займатися бджільництвом зовсім не хотів, але почав це робити з батьком з 13 років. Тоді пасіка налічувала 7 вуликів. Продовжив родинне діло, до того досить успішно.

Увесь час йому допомагають рідні племінники, адже це сімейна справа. Господар говорить, що до нього приходять люди за порадою з міста Вознесенськ та Первомайськ для отримання безцінного досвіду.

Нині завершено збір цьогорічного урожаю. Це мед соняшниковий, акаційний та різнотрав’я.

«Їм не подобається, коли ми забираємо мед, бо вони його готують собі, а бджоляр хоче собі. Мед можна брати на відкачку, якщо рамка запечатана до половини. Тоді він зрілий», - говорить Степан Цицик.

Біля бджіл проводять багато часу, вихідних нема. Адже «божі комашки» потребують щоденної уваги. Але на це ніхто не скаржиться, бо свідомо обрали цей шлях.

Господар із задоволенням ділився напрацюваннями, цікаво розповідав про життя своїх підопічних, тонкощі та хитрощі бджолиної справи.

У нього свої підходи до пасічникування. Ставку робить здебільшого на продаж бджілопакетів. Це його вибір.

Побували гості на двох виїзних пасіках господаря – де рядами вилаштовані десятки вуликів. Збоку бджолярна споруда з інвентарем. Також мали змогу поспостерігати, як проходить процес годування сиропом малих крилатих. «Тепер годую бджоли. Треба 10 кг корму на кожну сім’ю. Догодовую цукровим сиропом. В середньому за цей сезон з кожного вулика взяв 50 кг меду», - каже Степан Йосипович.

Поділився пасічник планами по створенню зеленої садиби, аби всі охочі могли приїжджати до нього на риболовлю, скуштувати свіжого меду, відпочити, ознайомитися з роботою пасіки та придбати продукти бджільництва.

Робота – не мед. При всій нині автоматизації процесів, на пасіці їх нема. Основну роботу пасічник виконує вручну і результати залежать перш за все від його старань і вмінь.

Так, нелегке «солодке життя» серед бджіл, але «медовий майстер» не проміняє своє ремесло на іншу професію.

Всі новини →