Історія культурно-освітньої діяльності Вознесенщини

Культурно-освітня діяльність Вознесенщини має гли­боке коріння. Це перші хати-читальні, агітаційні бригади „синьоблузників", фронтові концертні бригади.

Так, документально засвідчено на­каз №1 культвідділу при райвиконкомі 1 січня 1946 року. І посади були різно­манітними. Наприклад з документів: "Приказ № 4. Зачислить на должность актора при райклубе..." Країна встава­ла з руїн, країна мужніла, країна розквітала.

А вже в 1958 році було узагальнено досвід роботи Вознесенського районно­го будинку культури, як закладу, що одержав диплом III ступеня в республіканському огляді культурно-освітніх закладів.

Яскраву сторінку своєю трудовою діяльністю в історію культури Возне­сенського району вписала  така творча особистість, обдарована поетеса, як Марія Мартинівна Синодова. Період її діяльності (1964-1974) на посаді завідуючої відділом культури відзначений будівництвом центральної районної бібліотека ім. Т. Г.Шевченка та районної дитячої бібліотеки. За видатні заслуги Марію Мартинівну Синодову в 1970 році бу­ло нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора.

Пізніше, вже перебуваючи на зас­луженому відпочинку, Марія Мартинівна вела велику громадську, просвіт­ницьку діяльність, очолюючи літератур­не об'єднання "Веселка".

Розвивається художня самодіяльність Вознесенщини. З 1976 року за свою аматорську діяльність одержує почесне звання "народний" агі­таційно-художній колектив "Юність" Трикратського сільського будинку культури під керівництвом Володимира Андрійовича Ярошенка, в 1978 році звання "народний" присвоюється агіта­ційно-художнім колективам "Гвоздика" з Таборівки та "Факел" з Щербанів. За активну роботу по культурному обслу­говуванню сільського населення народний самодіяльний агітаційно-художній колектив "Факел" в 1980 році став Лауреатом республіканської комсомольської премії ім. М. Островського.

80-і роки були для працівників культури і аматорів сцени Вознесенщини роками творчого злету. Під керівництвом яскравого та досвідченого працівника культосвітньої галузі  Оксани Іванівни Завіновської  одна за одною  відкриваються Трикратівська та Олександрівська дитячі школи мистецтв.

90-ті роки в галузі культури були ознаменовані 40-річчям Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні та II Всесоюзним фестивалем самодіяльної народної творчості трудящих. Самодіяльні аматори Вознесенщини двічі звітують обласному центру та завойовують дипломи лауреатів і дипломантів цих фестивалів, додаючи до щедрого Вознесенського короваю і свої творчі доробки. Висока виконавська майстерність провідних самодіяльних колективів була достойно оцінена: танцювальному колективу "Пролісок" з Трикрат під керів­ництвом Людмили Федорівни Кучеренко, ансамблю танцю "Зорецвіт" з Олександрівки під керівництвом Володими­ра Петровича Крижановського; фоль­клорному колективу "Українські вечор­ниці"; вокально-інструментальним ансамблям "Грайвода" і "Ровесник" зі Щербанів та "Відлуння" з Дорошівки присвоєно звання "народний". Всі ці роки, починаючи з травня 1978 року ро­боту закладів культури спрямовувала та забезпечувала їх матеріально-технічне оснащення Оксана Іванівна Завіновська. Двадцять років очолювала Оксана Іванівна районний відділ культури, а її загальний трудовий стаж на культосвіт­ній ниві становить 38 років.

З 1998 року відділ культури очолювала Захарова Раїса Іванівна -висококваліфікований  спеціаліст, відмінний організатор, лідер, багатогранна творча особистість. Вона пройшла свій творчий шлях від директора сільського будинку культури до начальника відділу культури  і сьогодні працює в культурі керівником народного ансамблю української пісні «Невичерпне джерело» Вознесенського районного організаційно-методичного центру. Культурі всю свою творчу наснагу та талант віддала Риженкова Наталія Григорівна, яка  відповідала за культурну спадщину та керувала розвитком театрального жанру в районі, а на сьогодні без її авторитетної думки, поради,  розробленого сценарію не проходить жоден культурно-масовий захід в районі. Вони пропрацювали в кризовий для країни час. В кінці 90-х  в зв’язку зі змінами в політичному і соціальному житті країни, в період фінансово-економічної кризи скорочується мережа закладів культури, зменшується їхня доля в бюджеті, погіршується матеріально-технічна база, знижується заробітна платня і скорочується чисельність працівників. Робота закладів культури направлена на збереження умов в сфері дозвілля,  відродження національної культури і духовності.

На відзнаку 80-річного ювілею Вознесенського району двоє ветеранів куль­тури, працівники високої кваліфікації В. П. Крижанівський та Л. І. Стращенко нагороджені почесними грамотами Міністра культури і мистецтв України.

Справжнім "золотим фондом" на той час і на сьогодні можна назвати провідні заклади культури, в яких працюють  фахівці та аматори самодіяльної сцени Дорошівського, Трикратського, Щербанівського, Олександрівського, Таборівського Будинків культури.

В лавах працівників культури  були і є сімейні династії Подгайків Оксани Григорівни, Ігоря Леонідовича та сина Максима, Головатенків Олександра Васильовича та Ігоря Олександровича з села Трикрати, Поляшків Тетяни Євгеніївни та Володимира Івановича з села Прибужани, Вербівських Лариси Вікторівни та Віктора Івановича з села Дорошівки, Стращенків Юрія Олександровича та Людмили Іванівни  з села Щербані.

Чудову молоду зміну культосвітній ниві готують педагоги дитячих шкіл мис­тецтв в Олександрівціі та Трикратах. Трикратівську ДШМ з моменту її заснування очолює Лічман Антоніна Борисівна - грамотний, висококваліфікова­ний педагог, хороший організатор, справді творча особистість. Директор  Олександрівської ДШМ  Ізбаш Інна Ігорівна – молода, творча, активна людина, яка  здобуває другу вищу освіту, душею боліє за своїх вихованців та працівників, приймає активну участь в громадському житті селища та району. Робота початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів  спрямована на популяризацію музичної культури, збереження зацікавленості у навчанні дітей з різним рівнем музичних здібностей. Учні шкіл навчаються у відділеннях: баян, гітара, декоративно-прикладне мистецтво, вокал, театральний жанр, скрипка, хореографічне. Працюють філії Трикратської дитячої школи мистецтв в селах Василівка, Воронівка, Прибужани, Таборівка.

Молодих спеціалістів готує директор Бузького Будинку культури, досвітчений фахівець з багаторічним стажем  Патютка Людмила Михайлівна. При активній підтримці Бузького сільського голови  в Будинку культури працюють молоді та яскраві особистості    - Сергій Пилипенко, Ганна Родченко, Олександр Михайленко, Наталія Пацьорка.  А  підростаюче покоління села  має  право на культурно – дозвіллєвий відпочинок та творчий розвиток  в гуртках художньої самодіяльності.

В районі на сьогодні відбувається значне розширення  гурткової роботи,  зростає якісний склад керівників гуртків, будинків культури, сільських клубів. Під керівництвом завідуючої сектором культури Аркуші Валентини Іванівни  - яскравої, творчої, неординарної особистості - працюють 16 сільських будинків культури, 9 сільських клубів, 2 Центри дозвілля молоді в с. Раково та в с. Мартинівка,  2 дитячі школи мистецтв, 25 бібліотек Вознесенської ЦБС, районний організаційно-методичний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Завдяки підтримці районної влади та сільських голів поступово покращується матеріально-технічна база: проводяться ремонти приміщень, оновлюються костюми, одяг сцени, спеціальне обладнання та апаратура. Масові заходи в закладах культури  стали більш професіональними, нестандартними, вони викликають захоплення у глядачів, збирають шквал оплесків. І велика заслуга в цьому – злагоджена, творча робота спеціалістів районного  організаційно-методичного центру сектору культури Поляшко Т.Є, Риженкової Н.Г., Коконевої В.С., Миргородської А.А., Ксензюка Ю.М. та  фахівців сільських закладів.

На сучасному етапі діяльність  закладів культури  спрямована на організацію вільного часу, активного відпочинку та розваг, задоволення культурних запитів різних верств населення, створення умов для відновлення фізичних, духовних сил, розвитку художньої творчості та аматорського мистецтва.

Аматорські колективи  та окремі виконавці закладів культури району   приймають активну участь у Всеукраїнських та   обласних заходах, конкурсах, фестивалях: «Сторінками поезії»,  «Материнська пісня»,« А я – україночка» , «Нумо,козаченьки», « Миколаївські зорі», фольклорних колективів  та ансамблів « Троїсті   музики»,   « Перші ластівки», театральних колективів ім. Є. Зарницької,   фестивалі-конкурсі естрадних виконавців вокального  та  хореографічного жанру  « Пшеничне перевесло»,  в обласному конкурсі солістів-вокалістів та вокальних ансамблів з академічною манерою співу ім.О.Прісенка та інших.

Велінням часу  в практику роботи клубних закладів  увійшли та стали актуальними  такі форми роботи, як  ужитково-побутові  заходи . Серед них - свята вулиць, урочисті відзначення  освітлення та упорядкування прилеглих територій, вшанування працівників виробничих дільниць, урочисті відкриття об’єктів соціально – побутового напрямку на які селяни так довго чекали, професійні свята.