З історії соціального захисту Вознесенщини

       Після встановлення радянської влади в лютому 1920 року на базі Вознесенської волості створено Вознесенський повіт з центром у місті Вознесенськ. Вознесенськ був центром військових поселень Новоросійського краю. Населення міста тоді складало близько восьми тисяч осіб.

У 1923 році згідно з новим територіальним поділом Вознесенський повіт був ліквідований і замість нього створений Вознесенський район з центром в місті Вознесенськ.

Окрім матеріального забезпечення всіх громадян у старості, при хворобі, підтримки багатодітних сімей в той час з’явився ще один вид допомоги – «трудовая общественная помощь». Бідних селян, які не мали коней, прикріпляли до заможних господарів, створювалась так звана “спряжка”. Проводилися тижні допомоги інвалідам, працювала комісія допомоги хворим і пораненим червоноармійцям і комісія допомоги дітям. Для надання допомоги та видання свідоцтва про бідність проводились обстеження матеріально-побутових умов проживання.

На осінь 1932 року у Вознесенському районі Одеської області нараховувалось 38 сільських рад. 22 вересня 1937 року Центральний Виконавчий Комітет СРСР прийняв постанову про розукрупнення Харківської, Київської, Вінницької та Одеської областей. Одеську область було розділено на Одеську та Миколаївську. До складу Миколаївської області ввійшли 38 районів, в тому числі Вознесенський район.     

Відділ соціального забезпечення Вознесенського району Миколаївської області створено разом зі створенням Миколаївської області. 

У зв’язку з окупацією району 1941 – 1944 р. питання соціального захисту не вирішувались. 

На початку квітня 1944 року після визволення Вознесенська від фашистських загарбників відновив свою діяльність районний відділ соціального забезпечення.

На той час Вознесенський відділ соціального забезпечення крім пенсійного забезпечення займався ще формуванням списків обліку сімей військовослужбовців, сімей загиблих фронтовиків та дітей-сиріт на розгляд комісії по призначенню допомог та пенсій; перевіркою побутових умов кожної сім'ї (заповнювались нові облікові картки, проводились засідання побутових комісій при сільських Радах, виявлялись сім'ї, які потребували допомоги та брались на колективну опіку);  заповнюванням облікових карток на всіх одержувачів пенсій і державних допомог; перевіркою забезпечення сімей загиблих фронтовиків; створенням продовольчих фондів.

Протягом 1946-1947 років із колгоспних активів підбирались позаштатні інспектори, які збирали у колгоспах та радгоспах акти на понад планові посіви для створення продовольчого фонду. Люди одержували різноманітну підтримку грошима, продуктами харчування, паливом, одягом та взуттям, їм виділялись ділянки землі та худоба. Здійснювалась допомога по працевлаштуванню інвалідів та організації надомної праці, оформленням дітей в дитячі садки та ясла.

Країна переживала складний післявоєнний період. Не було найпростіших меблів: столів, стільців. Не вистачало кадрів взагалі, а тим паче кваліфікованих. Заяви про призначення пенсій іноді лежали місяцями. Вирішення кадрових питань було проблематичним.

Завідувачі районного відділу соціального забезпечення майже щорічно змінювалися.

Так, з 01.03.1949 по 1950 рік відділ очолював Калашников Володимир Петрович. По 1952 рік завідувачем відділом соціального забезпечення працював Бужвенко Сергій Тихонович. Трудову естафету в жовтні прийняв Ольшевський Олексій Миколайович. Змінив його у березні 1953 року Будилов Я.М. Потім п’ять років поспіль працював завідувачем відділом соціального забезпечення Вознесенського району Рогачов Іван Миколайович. Кожен з них обов’язково лишав свій слід в системі соціального забезпечення.

З лютого 1958 року свою трудову діяльність завідуючою районним відділом соціального забезпечення розпочала Леднева Лідія Семенівна. 1920 р.н., освіта середня (загальна-юридична). Колектив відділу нараховував 12 працівників та складався з відділу інспекторів та облікового відділу. Навантаження на одного обліковця було дуже велике від 1400 до 1670 осіб. Чисельність пенсіонерів та одиноких матерів, яких обслуговували перевищувала 7000 осіб.

З метою правильного застосування закону про пенсії на технічній раді, де були присутні всі інспектори, розглядалась та перевірялась кожна пенсійна справа.

Починаючи з 50-х років відділ соціального забезпечення пройшов ряд реорганізацій, що дозволило забезпечити комплексне виконання питань, пов’язаних з реалізацією основних державних соціальних програм.

В січні 1963 року на підставі Указу Президії Верховної Ради УРСР  від 30.12.62 проведено укрупнення районів Миколаївської області. До Вознесенського району увійшли 17 сільських рад. Зростала кількість обслуговуючих, розширювалися функції відділу соціального забезпечення.

Відділ соціального забезпечення Вознесенського району на той час виконував функції  призначення пенсій та допомог сім'ям загиблих у Великій Вітчизняній війні та інвалідам війни; обліку та видачі пенсійних посвідчень пенсіонерам; виплати пенсій робітникам та службовцям, персональним пенсіонерам місцевого значення; здійснення контролю за своєчасним наданням пенсій та допомог; контролю за своєчасним переосвідченням інвалідів на ВТЕК; вирішення питань працевлаштування інвалідів, членів їх сімей; сприяння організації професійного навчання інвалідів, направлення на курси та в спеціальні навчальні заклади; здійснення контролю за умовами праці інвалідів на підприємствах, в установах та організаціях та за використанням їх на роботі згідно з висновками ВТЕК; залучення громадськості до роботи по обслуговуванню пенсіонерів та сімей військовослужбовців; забезпечення контролю за дотриманням законодавства про пільги та переваги особам, які одержують пенсію; надання допомог одиноким матерям та багатодітним сім'ям; забезпечення талонами на безкоштовний та пільговий проїзд міським транспортом, залізницею, повітряним та водним транспортом. Крім вищезазначених функцій, відділ проводив роботу по безкоштовному забезпеченню інвалідів транспортом, санаторно-курортними путівками.

В березні 1963 року відбувся розподіл Вознесенського районного відділу соціального забезпечення на міський та районний відділи.

З липня 1964 року згідно з Законом про пенсії та допомоги членам колгоспу, який прийнято Верховною Радою СРСР, відділ займався призначенням пенсій колгоспникам.

Згідно з указом Президії Верховної ради УРСР від 04.01.1965 року про об’єднання промислових та сільських рад депутатів трудящих місто Вознесенськ віднесено до категорії районного підпорядкування. В зв’язку з цим та на основі наказу Миколаївського обласного відділу соціального забезпечення від 9 січня 1965 року № 4 Вознесенський міський відділ соціального забезпечення було ліквідовано. Вся документація була передана завідуючій районним відділом соціального забезпечення Ледневій Лідії Семенівні.

Вісім років Лідія Семенівна працювала в системі соціального забезпечення району. Багато уваги приділяла технічному навчанню працівників відділу соціального забезпечення. Сформувала під своїм керівництвом згуртований, працьовитий, здатний вирішувати будь-які завдання, колектив.

Передала трудову естафету працьовитій, енергійній жінці Катерині  Усатенко, яку було призначено на посаду в травні 1966 року. 

1923 р.н., освіта середня-фінансова. Почала працювати в системі соціального забезпечення з серпня 1961 року у Новобузькому відділі соціального забезпечення. В червні 1975 року відбулася нова хвиля реорганізації: районний відділ соціального забезпечення був розподілений на районний та міський відділи соціального забезпечення.

Зі спогадів: ”Роботи було дуже багато, мені це подобалося, бо багато потрібних справ робили з колективом задля людей. Нам не можна було працювати погано, але, як в будь якій роботі траплялись недоліки, доводилося працювати по 10-12 годин на добу. Я завжди повністю віддавалася роботі”.

В червні 1975 року Усатенко К.І. була переведена на посаду завідуючої міським відділом соціального забезпечення.

На посаду керівника районним відділом соціального забезпечення була призначена Трояновська Віля Яківна. 

1936 р.н., освіта вища. У вересні 1975 року районний відділ соціального забезпечення був переведений в нове приміщення, що знаходилося по вул. Пушкінській, 3, за цією адресою управління праці та соціального захисту населення працювало до травня 2007 року. Трояновська Віля Яківна працювала на займаній посаді два роки. Була вимоглива до себе та підлеглих. Користувалася повагою серед колег по роботі. В жовтні 1977 року на зміну Трояновській В.Я. завідуючою Вознесенським районним відділом соціального забезпечення призначили Домущей Нелю Афанасіївну.

Неля Афанасіївна 1939 р.н., освіта вища, 1977 року закінчила Одеський сільськогосподарський інститут.

За роки керівництва Неля Афанасіївна згуртувала біля себе здоровий колектив однодумців. Вимогливий та професіональний керівник, вона вимагала від підлеглих повної віддачі улюбленій справі. Ця мудра, чуйна, енергійна жінка додала чимало зусиль для покрашення умов проживання громадян.

На підставі наказу Управління соціального забезпечення Миколаївського облвиконкому від 12.12.90 № 52 було створено відділення соціальної допомоги по обслуговуванню пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Відділення очолила Заволока Вікторія Василівна.

1992 рік - це рік радикальних реорганізацій системи соціального захисту населення.

В липні 1992 року відділення соціальної допомоги реорганізовано у Територіальний центр по обслуговуванню пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (відділ соціальної допомоги на дому). Завідуючою Територіальним центром у Вознесенському районі стала Заволока В.В.  У територіальному центрі працювало 58 соціальних робітників, які обслуговували 380 підопічних. В травні 1992 року сформовано місцеву державну адміністрацію. У травні 1993 року відділ соціального забезпечення перейменовано у відділ соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації, який очолила Домущей Н.А. В липні 1994 року було створено районне управління соціального захисту населення, яке об’єднало відділ соціального забезпечення та територіальний центр. 1997 року Домущей Н.А звільнилась. Зі спогадів колег: „ Неля Афанасіївна з гідністю несла звання завідувача районного відділу соціального забезпечення, а потім і начальника управління. Вихована людина, глибоко закохана у свою справу. Своєю працею, досвідом завоювала повагу. Нікому не відмовляла у допомозі, усім могла дати пораду. Гідний взірець молодому поколінню працівників соціального захисту”.

Начальником управління соціального захисту населення призначається у серпні 1994 року Косенко Віталій Анатолійович. Віталій Анатолійович до призначення на посаду начальника управління соціального захисту працював головою районного комітету у справах сім’ї та молоді.

1953 р.н., освіта – вища, 1982 року закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут ім. В.Г.Бєлінського. Працював Віталій Анатолійович в складні роки реформування, перебудови системи соціального захисту.Новий статус установ соціального захисту дав поштовх до створення при районному управлінні трьох відділень постійного проживання людей похилого віку та інвалідів – Олександрівського, Воронівського та Яструбинівського, в яких проживало 30 підопічних. У зв’язку з відсутністю фінансування Яструбинівське стаціонарне відділення було закрито у вересні 2002 року. На даний час в Олександрівському та Воронівському стаціонарних відділеннях проживають 24 громадян похилого віку. 

У 1995 році при управлінні соціального захисту було створено новий підрозділ по призначенню житлових субсидій. В 1997 році виплата державних допомог сім’ям з дітьми в повному обсязі передано управлінню та створено ще один підрозділ - відділ соціальних виплат.

В грудні 1997 року на посаді керівника Косенко В.А. змінив Швець Віталій Павлович, якого призначено 24.12.97 року.1954 р.н., освіта – вища, 1985 року закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. До призначення на посаду начальника управління праці та соціального захисту населення працював заступником голови Вознесенської райдержадміністрації з організаційних питань. Віталій Павлович мав особливе почуття такту, поважав людей, був доброзичливим і водночас вимогливим керівником.

На той час структура управління складалася з пенсійного відділу, відділу субсидій та компенсацій, відділу соціальної допомоги, а також об’єднаної бухгалтерії та кадрової служби. В свою чергу, при відділі соціальної допомоги були створені структурні підрозділи по наданню послуг достатнього мінімуму:  відділення соціальної допомоги вдома; два стаціонарні відділення;  продовольчий фонд по збору та розподілу речей; денне відділення медико-соціальної реабілітації пенсіонерів та інвалідів; консультаційний пункт ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Але час владно вимагав наблизити соціальний захист до населення та потреб людей. Тому відбувся ще один етап реорганізації системи соціального захисту. При виконкомах сільських та Олександрівської селищної ради були створені центри соціального захисту населення, працівники яких увійшли у штат управління. На сьогодні в районі діє 17 центрів.

У грудні 2000 року була призначена на посаду начальника управління соціального захисту населення Романюк Ірина Володимирівна.

1956 р.н., освіта вища, 1980 року закінчила Слов’янський державний педагогічний інститут. До призначення на посаду начальника управління працювала завідуючою дитячим дошкільним закладом № 5 м. Вознесенська. Романюк І.В. було притаманно постійний пошук нового, прогресивного, передового. Працювала Ірина Володимирівна по жовтень 2002 року. У зв’язку з проведенням адміністративної реформи в Україні, зміни відбулися і на районному рівні. До структури районного управління введений новий підрозділ – відділ праці, з цього часу управління соціального захисту населення реорганізовано в управління праці та соціального захисту населення.

Трудову естафету 10.12.02 року прийняла людина, яка знається на цій справі,  багато років працювала і продовжує працювати в системі соціального захисту - Спасенко Любов Семенівна.

1955 року народження, освіта вища, 1986 року закінчила Одеський державний університет ім. Мечникова.

До призначення на посаду начальника управління праці та соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації працювала начальником управління праці та соціального захисту населення Первомайського міськвиконкому.

Одним із пріоритетних напрямків роботи управління на той час є реабілітація дітей-інвалідів. Треба було розробити систему заходів і послуг, зорієнтованих на поліпшення життєдіяльності дітей-інвалідів та підвищення їх соціального статусу.

15 червня 2004 року за ініціативою управління праці та соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації відкрито відділення ранньої соціальної реабілітації для дітей-інвалідів “Мрія”. Робота з такими дітьми спрямована на здійснення ранньої соціальної реабілітації; виявлення та відбір дітей-інвалідів, які мають вади психічного розвитку в тісному контакті з органами охорони здоров’я, навчальними закладами; реалізацію індивідуальних програм. Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.05.2005 р. №183 «Про впровадження в місцевих органах праці та соціального захисту населення єдиної технології прийому громадян, які звертаються за призначенням усіх видів соціальної допомоги» з червня 2008 року відбулися зміни в структурі управління праці та соціального захисту населення. Так, відділ соціальних виплат перейменовано на відділ соціальних виплат і компенсацій; відділ персоніфікованого обліку - у відділ персоніфікованого обліку пільгової категорії громадян, створюється відділ організації та контролю з автоматизованої обробки інформації за призначенням соціальних виплат, пенсій.

Протягом 2007-2009 років значно поліпшилась матеріальна база управління. Було проведено капітальний ремонт Олександрівського та Воронівського стаціонарних відділень для постійного проживання одиноких громадян та інвалідів. Стаціонарні відділення повністю оснащені меблями, продуктами харчування. Підопічним закуплено новий одяг, взуття, засоби особистої гігієни.

Головне надбання - це газифікація стаціонарних відділень. Нові зміни, реформи несуть за собою нові форми роботи, які потрібно вивчати і працювати за новими правилами. Спасенко Л.С. дотримується думки, що вдосконалення системи організації та управління – це той шлях, який зобов’язує працювати більш результативно, працювати на користь тих, хто потребує соціального захисту. 

 Швидко плине час – він невблаганний. В 11січня 2010 року Любов Семенівна  Спасенко, яка очолювала колектив управління праці та соціального захисту населення Вознесенської районної держаної адміністрації з грудня 2002 року, звільнилася з посади начальника управління у зв’язку з виходом на пенсію.

Розпорядженням Вознесенської райдержадміністрації від 05.02.2010 року №9 на посаду начальника управління праці та соціального захисту населення Вознесенської районної держаної адміністрації призначено Антоніну Вікторівну Житник, яка до цього займала посаду заступника управління праці та соціального захисту населення з державних гарантій та компенсацій, начальника відділу  соціальних виплат та компенсацій. 

Антоніна  Вікторівна Житник 11 листопада 1973 року народження, освіта вища закінчила  Одеський  державний економічний університеті,  отримала  кваліфікацію економіст.  

Трудова біографія Антоніни Вікторівни почалася з 1995 року, з посади ревізора Тімірязєвського сільпо Райпотребсоюз, з липня 1999 року по січень 2001 року працювала спеціалістом ІІ категорії Тімірязівського сільського центру соціального захисту. В липні  2002 року   Антоніна Вікторівна призначена спеціалістом відділу субсидій та компенсаційних виплат управління праці та соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації. З  листопада 2003 року – заступник начальника управління праці та соціального захисту населення з питань соціальних виплат. З січня 2010 року Антоніна Вікторівна Житник очолює управління праці та соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації

За період роботи в системі соціального захисту населення проявила себе грамотним, ініціативним спеціалістом і керівником. Проводить значну роботу по реалізації державної соціальної політики.

Людина енергійна з відчуттям глибокої відповідальності за доручену справу. Її поважають за душевну доброту, щирість повсякденне прагнення зробити все можливе, щоб допомогти людям в скрутному становищі .

Вона вміє налагодити організацію праці, об’єднати, зацікавити людей. Завдяки професіоналізму та наполегливості Антоніни Вікторівни колектив управління праці та соціального захисту населення  працює злагоджено над виконанням державних соціальних програм, вчасно виконує завдання поставлені перед ним.

З 2010 року відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року №1417 “Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)”, розпочалася  реорганізація соціальної сфери Миколаївської області.  

У процесі реформування соціальної сфери Вознесенщини,  в квітні 2010 року було проведено реорганізацію управління праці та соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації шляхом створення на його основі двох окремих юридичних суб’єктів – управління праці та соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації, яке фінансується з державного бюджету та територіального центру з надання соціальних послуг (соціального обслуговування) Вознесенського району, що фінансується з місцевого бюджету.

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 14.04.2010 року № 35-ро на посаду директора  територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Вознесенського району призначено Нелю Юхимівну Наконечну. 

 Неля Юхимівна Наконечна 4 травня 1976 року народження, освіта вища,  закінчила Одеський державний аграрний університет за спеціальністю "Облік і аудит" та здобула кваліфікацію економіста з бухгалтерського обліку. З листопада 2001 року,  до призначення на посаду директора територіального центру соціального обслуговування(надання соціальних послуг), займала посаду завідувача відділенням соціальної допомоги вдома управління праці та соціального захисту населення Вознесенської займала посаду завідувача відділенням соціальної допомоги вдома управління праці та соціального захисту населення Вознесенської райдержадміністрації.