Літературне життя Вознесенщини

   Літературне життя на Вознесенщині завжди було не просто словами. Велика заслуга в цьому письменника  Бориса Йосиповича Слободянюка, який впродовж  кількох десятків років очолював районку/тоді "Комунар", "Радянська правда"/ і займався письменницькою діяльністю. Ставши членом Спілки письменників України він видав кілька книжок, які ввійшли в скарбницю літератури Миколаївщини й України — це «Матрос Кішка» пізніше перевидана й доповнена "Орлине серце", повість "Сонячна долина», "На мінному полі", історичний нарис "Вознесенськ". В ті роки Борис Йосипович заснував літературне об'єднання "Веселка" і саме від нього прийняла естафету Марія Мартинівна Синодова, коли смерть забрала письменника.

   Він прагнув до тісного єднання вознесенців з літературними колами України. Саме в сімдесяті роки в гостях у нас на Вознесенщині побували Василь Козаченко, Іван Луценко, Микола Братан, Вадим Скоморовський. Теплі зустрічі в трудових колективах, з молоддю лишили слід в пам'яті представників тих поколінь. В Бориса Йосиповича Слободянюка була прекрасна риса збирати навкруг себе людей, люблять літературу, українську мову, знають класику. Сам досконало володіючи рідним словом, він захоплював всіх соковитістю, барвистістю мови, був га інтелектуальною і шанованою людиною. Надаючи постійно сторінку в газеті місцевим літераторам, він, працюючи з ними, прагнув розвинути в кожному творче бачення світу, образність, підтриму­вав і допомагав. Сьогодні на бу­динку, де жив письменник, вста­новлено меморіальну дошку, йо­го іменем названа одна з нових вулиць Вознесенська. "Веселка", започаткована ним, продовжує своє життя. Кожен, хто пише, знає, все починається з публіка­ції в газеті, а далі постає завдання готувати свою збірочку. Це ста­вило вимоги писати вивірено, зва­жено. Так народжувались вірші весельчан в газеті "Вісті Вознесенщини". Кожному з них Марія Мартинівна Синодова, прагнула передати радість першої публікації. Сама вона, як дорогоцінну реліквію, зберігала газету 1937 року з першим своїм віршем, видала прекрасну пое­тичну збірку "Люблю і все".

   Жила у Вознесенську талановита поетеса Тетяна Макарова. Зовсім моло­дою хвороба забрала її, лишились два її сини і дві поетичні збірки - "Тайная тетрадь" і "По ту сторону", написані єдиним подихом, в передчутті неминучого і страшного.

   Анатолій Васильович Харланович довгий час працював головним юристом управління сільського господарства і продовольства Вознесенської райдержадміністрації. Працював викладачем-методистом правових дисциплін Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету. За сумлінну службу і працю отримав державні нагороди, грамоти і почесні грамоти від союзних і республіканських органів влади.

   Друкуватися почав у 1950 році в газеті «Зоря» Веселинівського району. Згодом в обласній і республіканській пресі, в журналі « Вітчизна», «Кур`єр Кривбасу» та ін.

   Перша збірка «Осенний подснежник» російською мовою побачила світ у 1990 році. Потім - книги: «Слепая любовь», «Аритмія», «Таврійський полин», «Золоте відлуння», «Сонце опівночі», «Рапсодія степу», присвячені рідному Північному Причорномор`ю, його невтомним трудівникам-хліборобам.

   Поет - член Національної спілки письменників України з 1995 року.

   У 2000 році А.В. Харланович став лауреатом обласної премії імені Миколи Аркаса в номінації «Розвиток народної художньої творчості».

   Жив у місті Вознесенську. (помер у лютому 2008 році)

   Гусак С.А є членом літературно - мистецького об’єднання «Веселка», тісно співпрацює з любителями поезії. Гумор в його вустах набирає глибинного відтінку, а душа ніби відтає від сірих буднів. Всього автор видав 8 збірок: збірку байок (2005); збірки гуморесок «Медовий місяць» (1996), «Феєрверки сміху» (2006); «Підслухані діалоги» (1997), «І сміх, і сльози» (2009); збірку віршів для наймолодших школярів «Юля Сергійка та Жаринки...» (2007); гуморески для дітей «Малюки та школярі - жартуни і штукарі» (2008); історичну поему "Монолог Вузького козака" (2008).

   Більше сімнадцяти поетичних збірок на рахунку ще одного ветерана-весельчанина - Петра Кіндратовича Іванюка. Вже кілка років Петро Кіндратович -  керівник літературно-мистецького об’єднання «Веселка», яке працює вже багато років при Центральній районній бібліотеці (об’єднання налічує 17 членів - поетів - аматорів різних вікових категорій).

    Це за його ініціативою і енергією було організовано видання колективного збірника "Веселчині джерела". Його твори на вустах дітвори в дитячих садках, школі, його знають і шанують. За його безпосередньою участю було організовано видання колективних збірників «веселчан». Вийшли з друку:

- «Веселка над колискою», колективний збірник вознесенських поетів, 129с., Вознесенськ, Вознесенська друкарня, 1991р.

- «Веселчина ластівка», поезія, проза, випуск перший, 32с., Вознесенськ, Вознесенська друкарня, 2002р.

- «Веселчина ластівка», випуск другий, 84с., Вознесенськ, Вознесенська друкарня, 2004р.

- «Веселчина ластівка», третій випуск, 18с., Вознесенськ, 2006р.

- «Веселка над Бугом», альманах, 180с., Вознесенськ, Вознесенська друкарня, 2005р.

- «Вознесенсщина літературна», альманах, 130с., Вознесенськ, Вознесенська друкарня, 2007р.

 - «Веселчині джерела», колективний збірник любителів поезії, 208с., Вознесенськ, Вознесенська друкарня, 2008р.

     Не можна не згадати про милу й чарівну жінку Валентину Дяченко з Олександрівки. Її збіроч­ці "Калиновий вогонь" дав високу оцінку поет Дмитро Кремінь, а "Світанок над степом" став подарунком для душі кожного з нас.

   Творчою роботою вознесенців на ниві культури постійно цікавились члени Національної спілки пись­менників в різні часи. Свід­ченням цьому — тісні зв'яз­ки і контакти з Юрієм Мироновим, Катериною Голубковою, Валерієм Бойченком, Дмитром Кременем, Олек­сандром Сизоненком, Леоні­дом Вишеславським, Леоні­дом Федоруком, Григорієм Філіпчуком. До речі останні два - наші земляки, родом з Вознесенщини.  

   Леонід Федорук - поет-пісняр, заслужений діяч мистецтв України, президент Всеукраїнського доброчинного Фонду "Ровесники незалежності", автор великої низки творів. А Григорій Філіпчук, відомий в письменницькому середовищі, як лауреат літературної премії імені Максима Рильського 2002 року, котру він отримав як письменник-перекладач з французької та іспанської мов.