Новини

Спроможна мережа закладів охорони здоров’я: наступний етап медичної реформи

11/06/2026

Останнім часом навколо формування спроможної мережі медичних закладів виникає чимало дискусій та побоювань. Держава чітко розділяє алгоритми підтримки для різних категорій закладів, але жодна лікарня не залишається наодинці з проблемами.

Наразі межі Вознесенського району сформували 5 районів та місто Південноукраїнськ, які в свою чергу складаються з 13 територіальної громади. Чисельність населення району становить 175297 осіб.

За аналітичними даними НСЗУ на сьогодні діючу структуру системи первинної медичної допомоги району утворюють 8 закладів, зокрема:

Надавачами медичних послуг за програмою Скринінг здоров'я 40+ за останні 4 місяці стали:

 Робота виїзних медичних бригад в районі забезпечує доступність первинної, спеціалізованої та екстреної допомоги.

За даними НСЗУ, оплата праці медичних працівників первинки розподілена таким чином.

Вторинну ланку надання медичної допомоги у Вознесенському районі представляють 6 лікарень:

В Україні в 2023 році розпочато чергову медичну реформу, яка передбачає створення спроможної мережі закладів охорони здоров’я в межах госпітального округу. Реформування сфери охорони здоров’я ставить за мету оптимізацію роботи закладів охорону здоров’я.

Зокрема, 28 лютого 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я», якою визначено порядок функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів та встановлення їх меж. Це фундаментальний документ, який запустив масштабну реформу госпітальних округів, які діяли з 2019 року, та поділив лікарні на кілька рівнів, щоб кожен пацієнт розумів, куди їхати з конкретною проблемою.

Заклади не будуть існувати «самі по собі», а об'єднуються в єдину спроможну мережу, де кожна лікарня має свою чітку роль.

Зокрема, мережа передбачає формування наступних типів закладів охорони здоров’я: загальні заклади охорони здоров’я, кластерні та надкластерні. Віднесення до закладу певного рівня відбувається за  кількома критеріями. Перший – це обслуговування кількості  населення. Лікарня може бути загальною або базовою (це багатопрофільний лікарняний заклад), якщо вона надає медичну допомогу населенню територіальної громади або кількох громад  і обслуговує 40 тисяч населення і більше. Кластерний заклад – це великі опорні багатопрофільні лікарні в межах новостворених районів, які теж надаватимуть багатопрофільну медичну допомогу, але мова йде вже про 120 і більше тисяч населення. Головна мета - забезпечення повного спектра невідкладної та планової допомоги за найпоширенішими напрямками. Лікарня має працювати в режимі 24/7. А надкластерна лікарня  – це головні, найпотужніші медичні центри області. Наявність максимальної кількості медичних сервісів для лікування найскладніших, рідкісних або важких патологій. Тут обов’язково мають надаватися високоспеціалізовані послуги, які неможливо розгорнути в кожній районній лікарні.

Через статус прифронтової території Миколаївська область об'єктивно не могла розпочати реформування медичної мережі одночасно з іншими регіонами. Проте безпекова ситуація дозволяє надолужувати згаяне: наразі в області ведеться активна робота над приведенням мережі закладів охорони здоров’я у відповідність до вимог урядової Постанови.

Над формуванням мережі госпітального округу працює робоча група управління охорони здоров’я при Миколаївській ОДА. Днями у Вознесенському районі відбулася важлива виїзна нарада управління охорони здоров’я Миколаївської ОВА. Керівництво профільного управління, представники місцевої влади та медики обговорили поточний стан лікарень Вознесенщини та їхні майбутні ролі у Вознесенському госпітальному окрузі. Під час зустрічі детально розібрали головні принципи та алгоритми фінансування, які чекають на медичні заклади. Термін, за який має повністю запрацювати спроможна мережа, поки що у нормативних актах не визначений, а план розвитку госпітального округу визначається на 3 роки.

Важливо: заклади спроможної мережі отримуватимуть першочергове фінансування, підтримку і розвиток від держави. Заклади, які не увійшли до спроможної мережі, навколо цієї категорії найбільше чуток, вони продовжують працювати у звичному режимі та надавати допомогу пацієнтам та зберігають право укладати договори з НСЗУ. Їх розвиток згідно даного документу підтримуватиметься органам місцевого самоврядування. Громади самостійно зможуть знаходити рішення та ті компроміси для забезпечення доступності медичних послуг для своїх мешканців. А також можливі шляхи підвищення спроможності лікарень відповідно до сучасних викликів системи охорони здоров’я. 

Всі новини →