Історія освітньої діяльності Вознесенщини

Найважливішою частиною освітньої роботи на початку минулого століття на Вознесенщині була боротьба з неписьменністю. Її ліквідація почалася в тяж­ких умовах воєнного часу.

У 1924 р. в м. Вознесенську і районі нараховувалося 18862 безграмотних Для навчання дорослого населення у вечірній час організовувалися заняття у 24 школах. Вжиті заходи дали позитивні результати. Кількість письменних серед трудящих значно збільшилася. Постанова ЦКВКП /б/ "Про загальне обов'язком ве навчання" /1930 р./ внесла докорінні зміни в народну освіту.

У 1931-32 н.р. введена обов'язкова початкова освіта на селі та семирічна - в місті. Кошти, виділені на освіту, збільшилися у 70 разів порівняно з 1913 р. У 1936: р. на обладнання сільських шкіл району виділено 56 тис. крб., для покращенні матеріального становища учнів 56 тис. крб. І ось уже в 1937 р. у м. Вознесенську і районі діє 62 школи.

Війна руйнівною хви­лею пройшла по нашій зем­лі, залишаючи по собі лише попіл. Та одразу після визво­лення від німецько-фа­шистських загарбників Вознесенська районна Рада де­путатів трудящих очолила рух за відродження шкіл нашої місцевості методом народно­го будівництва. Завдяки цьо­му перший навчальний рік за мирних умов школи розпо­чали своєчасно. У місті й ра­йоні функціонувало 3 техні­куми, 8 середніх шкіл, 19 се­мирічок, 4 початкові школи.

Завідуючим Вознесенського райвно був призначений Домненко Н. С. За 4 роки першої післявоєнної п'ятирічки під його керівництвом повністю була відтворена шкільна мережа.

Однак не вистачало приміщень, підручників, наочних посібників та письмового приладдя. Дуже постраждали в роки війни шкільні бібліотеки. Але все поступово ставало на свої місця.

Одним з важливих завдань школи стало охоплення навчанням усіх без винятку дітей шкільного віку.

Поруч із здійсненням всеобучу багато уваги приділялося організації навчально-виховної роботи в школі. Удосконалювалися навчальні плани і програ­ми, вносилися до них зміни, які відбивали сучасні досягнення науки.

До шкіль­них програм увійшли нові предмети і теми. Щорічно проводились предметні олімпіади, зростала кількість їх учасників. Слід зазначити, що в другій половині 40-х на початку 50-х р.р., як і в довоєнні роки, здійснювався партійний контроль за педагогічним процесом з боку держави, вчителі відчули певний ідеологічний тиск. Характерною особливістю розвитку загальноосвітніх шкіл післявоєнних років було і те, що в зміцненні їх матеріальної бази все більш активну участь брала громадскість, проф­спілки, шефські організації. Педагогічні колективи поча­ли приділяти більше уваги політехнічному вихованню як у процесі викладання за­гальноосвітніх дисциплін, так і шляхом організації ро­боти на пришкільних ділян­ках, екскурсій на підприємс­тва, в колгоспи та радгоспи.

Більш предметною та різноманітною за своїми фор­мами стала позашкільна ро­бота з дітьми. Вона спрямо­вувалася на розширення сві­тогляду учнів, розвиток їхніх творчих здібностей та естетичних смаків. Таким чином, післявоєнні роки стали важливим етапом розвитку загальноосвітньої школи.

У 1961 році завершено перехід на обов'язкову 8-річну освіту. Завідуючим Вознесенським районним відділом народної освіти з 1965 по 1975 р.р. працював Домушей С. Г. Талановитий керівник, Сергій Григорович цінував кожного вчителя. За ці роки помітно зріс професійний рі­вень педагогічних кадрів шкіл району.

70-і роки - це суттєвий етап у розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти. Буду­ються нові школи. Впроваджується кабінетна система навчання. Саме в 70-х роках створена матеріально-технічна база для переходу шкіл на загальну середню освіту. Відповідно до Поста­нови "Про перехід на безкоштовне користуван­ня підручниками учнями загальноосвітніх шкіл" /1977р./ значно була укріплена матеріальна база шкільних бібліотек. Робота в майстернях, нав­чальних бригадах, таборах праці і відпочинку до­помагала профорієнтації та підготовці шкільної молоді до трудової діяльності. 70-і роки - це пе­ріод розширення піонерських таборів, баз від­починку для дітей. 70-і роки - це період онов­лення змісту навчально-виховного процесу в Школах, що було зумовлено введенням нових навчальних програм і підручників.

80-і роки у розвитку системи освіти характерні перш за все реформою загальноосвітньої і професійної школи. Постановою Верховної Ради СРСР "Про основні напрямки реформ загальноосвітньої і професійної школи /1984 р./ передбачався перехід на 11-річне навчання школярів. Вперше в початкові класи прийшли діти б-річки, почалася комп'ютеризація навчального процесу.

Педагогічний досвід учителів Косоротової Є.І., Волохової Т.В., Жекул М. Коваль Л. С. (Олександрівська ЗОШ), Узволк С. П. (Дорошівська ЗОШ), Малюти Ф. М. (Новогригорівська ЗОШ), Треножкіної Г.С., Гаркавої О. Т., Вороніч Л. Ф. (Щербанівська ЗОШ), Філатової Г. С. (Прибужанівська ЗОШ), Краснощока О. Д. (Таборівська ЗОШ), Фікса О. В. (Рацинська ДШІ), Чухнової О. М. (Троїцька НСШ) занесений у картотеку обласного передового педагогічного досвіду.

У 1982 році досвід районно­го методичного кабінету з орієнтації вчителів на організацію дослідницької роботи, пошук нових технологій навчання, схвалений колегією Міністерства освіти і науки України.

У 1991 році педколективи Дорошівської, Новогригорівської, Луначарської, Щербанівської шкіл (директори Кузнєцова Л. Б., Куценко М. І., Гусак І.В, Треножкіна Г. О.) стали учасниками Всеукраїнсько­го семінару завідуючих кафедрами української мо­ви та літератури обласних інститутів післядипломної освіти учителів з проблем розвиваючого навчання, диференціації навчально-виховного процесу. Справжнього розквіту набула пошуково-краєзнавча робота по відродженню народних традицій, обрядів, звичаїв. Зокрема, учні, вчите­лі Трикратської ЗОШ під керівництвом Ярошенка В. А., Білої С. К., Журавльової Л. М., Сидоренко А. В. створили систему національного вихован­ня школярів.

Створення Щербанівської школи-комплексу, складовими якого є Будинок культури, спор­тивна школа, виробничі дільниці сільського гос­подарства, у 1999 році відмічено обласним уп­равлінням освіти.

Освітяни Вознесенщини є активними учасниками Всеукраїнських оглядів, конкурсів, науково-практичних конференцій. Серед призерів обласного туру конкурсу "Учитель року"- учителі Багнюк В. М., П'яткова Г. І., Алексєєва 3. А., Осипова Т. М., Коваль Л. С., Горбачова Л. В.

Реформування аграрного сектору на селі у 1994-1998 р.р. не могло не позначитися на сфері дошкільного виховання дітей. Адже більша частина з 31 дошкіль­ного закладу перебувала на утриманні колгоспів, радгоспів, їх передача на баланс сільських рад не пройшла без згубних наслідків. Матеріальна база збідніла, дитячі садки сіл Дорошівка, Григорівка, Троїцьке та ін. припинили роботу, чимало дитсадків перейшли на сезонний режим. Разом з тим перехід до навчання дітей 6- літнього віку передбачає обов'язкове виконання Програми виховання дітей дошкільного віку. Крім того загострилася потреба населення у громадському професійному догляді  вихованні дошкільнят. Тому в 2002-2003 р.р. поновлено роботу! Дорошівського ДНЗ на 60 місць; створено комплекси "школа-дитсадок" у селах Шевченкове, Григоровка, Новосілка. На базі ДНЗ с.Бузьке відкрито 2 перший класи для шестиліток. Передбачається відкриття дитсадків у селах Білоусівка, Василівка, Троїцьке, Малосолоне.

Із здобуттям незалежності нашої держави відбувається розподіл повноважень між центральними і місцевими органами, залучення широкої громадськості до поточної діяльності навчально-виховних закладів.

На 1.01.2013 року у Вознесенському районі - 24 дошкільних навчальних заклади та 1 НВК.  1435 дітей охоплено дошкільною освітою, що складає 76 %. Дітей 5-річного віку – 100% охоплено різними формами дошкільної  освіти. Охоплення дітей всіма формами дошкільної освіти з одного року до шести складає 100 %. Усі ДНЗ загального розвитку.

На 2012- 2013 н.р.  - 22 загальноосвітні навчальні  заклади, в тому числі  І ступеня – 3, І-ІІ ступенів – 3, І-ІІІ ступенів  - 15, ІІ –ІІІ ступенів  /вечірня школа– 1, позашкільний заклад  - 1

У  2012-2013 н.р. мережа складає : 212 класів, в яких навчаться 2851 учень, з них учнів 1 класів – 288, учнів 11 класів – 186.

ДЮЦ – позашкільний заклад комплексного типу, навчання і виховання гуртківців центру здійснюється за такими напрямами: художньо-естетичним, туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним та науково-технічним.

Мережа гуртків позашкільного закладу  складає 44 гуртки, з них : художньо-естетичних – 24  (в яких навчається 427 вихованець), натуралістичних – 3 (75  вихованців),  технічних – 5 (75  вихованців),  військово-спортивних – 2 (35 вихованців ),  туристсько-краєзнавчих – 7  (147 вихованців),  інші: секції МАН – 1 (10 вихованців),  лідери – 1 (25 вихованців), правовий – 1 (25 вихованців).  Всього охоплено гуртковою роботою 819 учнів, що складає 29 % від загальної кількості учнів району. 

З 1 вересня 2011 року функціонує Щербанівський освітній округ, до якого залучено  Щербанівська ЗОШ І-ІІІ ст., Григорівська ЗОШ І-ІІІ ст., Вознесенскька ЗОШ І-ІІІ ст., Троїцька ЗОШ І-ІІ ст. (хіміко-технологічний, біологічний)

З 1 вересня 2012 року розпочав роботу Олександрівський освітній округ, до якого  залучені Олександрівська ЗОШ І-ІІІ ст., Трикратська ЗОШ І-ІІІ ст., Воронівська ЗОШ І-ІІІ ст. (інформаційно-технологічний, біологічний).

Підвіз дітей здійснюють вісім   шкільних автобусів :

Потребує підвозу 549 учнів, шкільними автобусами підвозиться 470 учнів, що складає 86% від потреби.

Навчальні заклади району забезпечені комп’ютерною технікою  в кількості  271 комп’ютер, з них сучасних – 111,  НКК  -  21.  У всіх навчальних закладах району І-ІІІ ст. та в 2-х школах І-ІІ ст. створені Інтернет - портали навчального призначення, високошвидкісний інтернет мають школи: Олександрівська, Прибужанівська, Білоусівська, Тімірязівська.